Центрування

Центрування — здатність людини бути зосередженою на собі, залишаючись в контакті з іншими, перебуваючи в різних життєвих обставинах.

Для чого нам потрібно розвивати центрування?

• щоб розуміти, що в даний момент з нами відбувається;
• відчувати актуальні емоції, якими б вони не були;
• витримувати їх;
• розуміти власні бажання і вибір «Чого я насправді хочу?»;
• не піддаватися маніпулюванню і чужому впливу;
• бути в рівновазі.

Метафорично центрування можна порівняти зі стовбуром дерева. Він росте не сам по собі, а виростає з коренів, опирається на них, це як про ідентичність, яка опирається на життєвий досвід, розуміння «Хто Я?». Цей стовбур один, він міцний, утримує гілки дерева, є стійким до зовнішніх впливів (наприклад, вітру).

Як розвивати здатність до центрування? Дайте відповіді на наступні запитання:

• Хто я?
• Чого насправді хочу?
• Що зараз відчуваю?
• Куди рухаюся, навіщо?
• Чому я знаходжуся в цьому місці, як це для мене?
• Як я ставлюся до себе, що з самооцінкою, від кого\чого вона залежить?

Порушення центрування виникають, коли з дитинства ми звикли, що хтось за нас приймає рішення, визначає, що добре, що — погано. У нас є страх зробити щось своє, заявити про себе, помилитися.

Вгадайте, де саме в тілі знаходиться точка центрування?

• В голові? Тоді ви зосереджені на думках, фантазіях, уявних образах, а не на реальному відчутті себе, у вас проблеми із надконтролем, бажанням мати вплив, все знати.
• В грудях? Емоції можуть блокувати реальне обєктивне сприймання себе і світу.
• Правильно!!! Шукайте центр на рівні власного пупка))) І рухайтеся, приймайте рішення, заявляйте про себе з цієї точки! Адже важливі і навіть спонтанні рішення йдуть не тільки з голови, серця, але й чуття власної тілесності. Тіло не бреше!

Центрування є досить корисним у житті, оскільки дає можливість розуміти і відчувати свої власні потреби, бажання, мати цінності і стійкі переконання, приймати власні рішення і брати за них відповідальність, поважати власну думку, незважаючи на критику і незадоволення оточуючих, бути самостійним і створювати щось нове цінне для себе і для світу. Адже, коли ми навчимося чути себе справжнього, ми навчимося чути по-справжньому Іншого.

Ідіть за собою, слухайте себе і будьте щасливими!

З любов’ю, Олена Тіунова